Статті

Лідерські компетенції сімейного підприємця

Еволюція підходу до лідерства в організації Людський чинник в організації є найважливішим джерелом прогресу та розвитку в сучасному світі. Набуття, використання та збільшення інтелектуального капіталу визначається компетенція ми лідера організації. Є багато способів визначення поняття лідерства. Соціологія, політологія, психологія, антропологія та науки про управління використовують власні інтерпретації цього поняття.

Для потреб цієї статті пропоную визначення Аберкромбі, відповідно до якого лідерство – це здатність впливати або мати владу у соціальних спільнотах. Джерелом влади може бути власність, формальне надання влади (влада за організаційною ієрархією, яка дається людям, котрі посідають менеджерські посади), харизма, а також експертні знання – цінні, унікальні і бажані.

Розуміння лідерства змінювалося разом із еволюцією наук про управління і середовища, у якому функціонують організації. Традиційний, ієрархічний підхід до організації трактував підвладних, як «пішаків» у грі великих людей, які характеризуються розумом, домінацією та проактивністю. Працівники потрібні були лише для реалізації визначених завдань. Лідерство означало односторонні відносини, не враховувало особистісних рис працівників, їх креативності чи ініціативи. Лідер повинен був бути кваліфікованим, сильним керівником та індивідуальністю. На даний час динамічно розвивається концепція компетентної організації, що означає управління через місію і вимагає мережі взаємозв’язків в організації. Індивідуалізм було замінено командністю, культурою співпраці і участю всіх членів організації в управлінні. Лідерство за цього підходу полягає у двосторонніх і багатосторонніх особистих відносинах між керівником та підлеглими., продиктованих спільністю інтересів, вираженням якої є місія. Лідер підтримує розвиток компетенцій підвладних, мотивує до активності, ініціативи, креативності, поширення знань. Він створює на місці роботи атмосферу співпраці та довіри.

 

Компетенційний профіль лідера в умовах економіки, що базується на знаннях

Компетенції лідера, менеджерів та решти працівників є ключовими в концепції компетентної організації.

Вони є ширшим поняттям, ніж кваліфікація, яка утотожнюється здебільшого з освітою та досвідом. Вони означають тривалі вміння людини, які перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із досягнутими ним нетривіальними результатами роботи. Базуючись на літературі та власних роздумах, пропоную модель компетенцій сучасного лідера бізнес-організації (див. Рисунок).

Раціональний інтелект дає змогу швидко навчатися, пристосовуватися, посилює орієнтацію на зміни.

Підприємницька орієнтація охоплює такі здібності, як: проактивність, інноваційність та готовність до ризику. Вона обумовлюється культурою і залежить від середовища сім’ї та системи освіти, у яких відбувається виховання людини.

Бізнес-компетенції охоплюють: знання на тему функціонування бізнесу, вміння стратегічно мислити, формулювати візію, місію, цілі, стратегію, орієнтацію на клієнта, нетворкінг. Вони є комбінацією професійних та галузевих кваліфікацій, досвіду та інтуїції.

Міжособистісні компетенції залежать від наявного емоційного інтелекту і означають такі вміння: емпатію, знання і панування над емоціями підлеглих, комунікацію, яка базується на партнерському діалозі, вміння переконувати, управляти конфліктами, працювати в команді, коачинг (надання допомоги, доброзичлива підтримка підлеглих), харизму, вміння викликати симпатію.

Особисті компетенції залежать від характеру лідера та його морального інтелекту, який разом із емоційним інтелектом формується в процесі виховання людини. Особисті компетенції складаються із: вміння вибудовувати довіру та авторитет серед підлеглих та співробітників, що допомагає їм ототожнитися з візією, місією та цілями бізнесу, емоційної рівноваги, високих морально-етичних норм, відповідальності, асертивності, самокритики, вміння управляти стресом, оптимізму, управління собою та часом, бажання постійно вдосконалюватися.

 

Природні компетенції лідера в сімейній фірмі

Емпіричні дослідження для перевірки важливості окремих компетенцій сучасного лідера показують, що зростає значення міжособистісних та особистих компетенцій, які дають змогу побудувати згуртовану, мотивовану та високоефективну команду. В інших своїх статтях я вже описував джерела конкурентної переваги сімейних фірм, називаючи соціальний капітал сім’ї їх комепетенцією, завдяки якій вони можуть досягати фінансових результатів, вищих від середнього рівня. Побудова довіри, особливо емоційної, її найціннішої форми, утотожнення, сильної морально-етичної інфраструктури, репутації сім’ї та бізнесу є тими компетенція ми, які особливо бажані для сучасного лідера, незважаючи на характер організації, якою він керує.

Соціальний капітал сім’ї переноситься з домогосподарства на бізнес, як готова складова активів, тоді як на несімейних підприємствах докладають зусиль і витрачають час для досягнення подібних компетенцій і відносин між непов’язаними сімейними зв’язками людьми, без упевненості в успіху. Однак, слід пам’ятати, що умовою здобуття значного соціального капіталу сім’ї і його нарощення є відкрита комунікація між членами сім’ї, яка базується на партнерському діалозі. Більшість підприємницьких сімей спілкуються саме таким чином, що підтверджують дослідження та спостереження. У світлі цього можна очікувати, що лідери сімейних підприємств мають міжособистісні та особисті компетенції, більш розвинуті, ніж у несімейних відповідників. Більше того, вони можуть, не боячись, розвивати компетенції своїх підлеглих, які не належать до сім’ї, враховуючи відсутність загрози для власного становища з їх боку, на відміну від несімейних підприємств. Там лідер може побоюватися виховувати собі конкурента.

У випадку лідерів сімейних фірм залишається актуальним постулат розвитку їх бізнес-компетенцій, які могли не мати великого значення на першому етапі життєвого циклу бізнесу, але значення яких посилюється в міру його розвитку та зростання. Бізнес-компетенції дають змогу будувати довіру, яка базується на знаннях лідера, а також системну довіру, завдяки впровадженню ним процедур і формалізації організаційних процесів. Довіра, яка базується на знаннях, і системна довіра є умовами утримання цінної емоційної довіри між членами сім’ї, що має позитивний вплив як на сім’ю, так і на бізнес у довгостроковій перспективі.

Войцех ПОПЧИК,

доктор наук, професор

Джерело: RELACJE. Журнал сімейних фірм, № 7 (15), грудень 2015 року, ISSN 2353-6470

Родинні фірми

Портал створено в рамках проекту «Купуймо разом!»що фінансується програмою