Статті

Лариса Самосьонок: „Найкраще об’єднуватись навколо постачальників”

Лариса Самосьонок, директор проектів ГО «Взаємодія Плюс», розповідає читачам «КР» про перспективні напрями для створення закупівельних груп в Україні та дає поради тим, хто знаходиться на початку шляху.

– Розкажіть, будь ласка, коротко про себе, свою діяльність і зв’язок із проектом «Купуймо Разом».

– Мене звати Лариса Самосьонок, я – директор проектів ГО «Взаємодія Плюс». Проектна діяльність організації зосереджена на програмах зміцнення малого та середнього бізнесу, розвитку підприємницької освіти, зокрема навчання молоді, створення культури менторства в Україні. До проекту «Купуймо Разом 2.0» я приєдналася в червні 2017 року.

– Наскільки близькою до Вашої діяльності є тематика спільних закупівель, чим Вас зацікавив цей проект?

– Спільні закупівлі стали одним із напрямів діяльності організації, одним із шляхів зміцнення малих та середніх фірм. Це дуже перспективно, на мою думку, особливо для компаній, які є споживачами кінцевої продукції. Хоча сировина та послуги також можуть стати популярними обєктами спільних закупівель.

Для членів нашої ГО (підприємці, студенти, фрілансери) – це гарна нагода скористатись перевагами великих закупівельних компаній, щоб отримати бажаний товар або послуги за кращою ціною, ніж це можливо без закупівельної групи.

– Наскільки актуальним для українського бізнесу може бути саме закордонний досвід створення закупівельних груп?

– Звичайно, що в Україні реалії завжди відрізнялися від уявлень про них, і будь-який закордонний досвід трансформується і має трансформуватись. Цінність такого досвіду безперечна. Переваги використання досвіду: 1) можливість уникнути багатьох помилок при формуванні закупівельної групи; 2) скорочення періоду формування закупівельної групи; 3) оцінка ефективності діяльності закупівельної групи за вже наявними критеріями; 4) можливість створення міжнародних закупівельних груп.

– Які галузі, на Вашу думку, є найперспективнішими з точки зору створення закупівельних груп в Україні чи які групи товарів (послуг) можуть стати предметом спільних закупівель (у випадку груп, які об’єднують підприємців із різних галузей)?

– Напрямів, насправді, дуже багато. Жодних обмежень не бачу, окрім монополізму на окремих товарних ринках в Україні. Перспективними є як галузеві (виробництво меблів, канцтовари, медичне обладнання, будівельні та лісо- чи пиломатеріали), так і міжгалузеві (індустрія краси, сільське господарство, житлово-комунальні підприємства, товари для дітей тощо) закупівельні групи. Найкраще об’єднуватись навколо постачальників. Тоді набагато швидше сформується закупывельна група, а переваги від такої співпраці будуть відчутнішими. Бажання підприємців об’єднатись для закупівлі товару чи послуги може в майбутньому зіштовхнутись із відсутністю постачальника, який би задовольнив усіх.

– Як загалом Ви оціните сучасний стан бізнес-середовища в Україні і ступінь зрілості українського бізнесу та асоціацій бізнесу? Чи західні моделі ведення бізнесу набувають у нас поширення?

– В Україні триває війна, корупція в державних органах регулювання та нагляду, а також у судах «зашкалює», «правила гри» українського бізнесу почали з’являтись 26 років тому, нормативно-правові акти часто змінюються і виконують радше популістські функції, ніж регуляторні. Український бізнес відповідає цим реаліям, зрілий настільки, наскільки це можливо за таких умов.

Такі самі й бізнес-асоціації. Є бізнес-асоціації на кшталт торговельно-промислових палат, які надають своїм членам платні послуги та виступають певним нетворкінгом для бізнесу. Є інші бізнес-асоціації, у яких членам пропонують спільно вести економічну діяльність. Ступінь зрілості і одних, й інших визначається зрілістю членів. Усе на шляху становлення та розвитку...

– Як найкраще юридично оформляти взаємовідносини в межах закупівельної групи? Чи можуть виникнути певні проблеми із антимонопольним законодавством?

– У кожному конкретному випадку, залежно від галузі та виду діяльності закупівельну групу можна оформити, як ТОВ або як кооператив. З огляду на Закон України «Про захист економічної конкуренції» статті 7 «Узгоджені дії малих або середніх підприємців» та 6 «Антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання» не застосовуються до будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, які не призводять до суттєвого обмеження конкуренції та сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців.

Однак, необхідно провести певні заходи для убезпечення закупівельної групи в подальшому від антимонопольного переслідування (подання запиту щодо роз’яснення тощо). Антимнопольний комітет України співпрацює з проектом «Купуймо Разом» і надав певні рекомендації щодо подальшого розвитку закупівельних груп в Україні.

– Польські колеги, розповідаючи про досвід створення закупівельних груп в їхній країні, дуже часто наголошують на важливості довіри між окремими членами закупівельної групи, які водночас є і конкурентами одні з одним (у випадку галузевої закупівельної групи). Чи готові українські підприємці співпрацювати із своїми конкурентами і довіряти одні одним?

– Не всі. Однак, якщо вибір зроблено, то певний рівень довіри вже існує. Інша річ, що протягом функціонування закупівельної групи цю довіру необхідно зберегти, інакше група може розвалитись.

– Що би Ви порадили підприємцям чи організаціям підприємців, які лише зараз ознайомилися із тематикою проекту „Купуймо Разом” і лише починають думати над спільними із іншими підприємцями закупівлями? З чого варто розпочати?

– Пройти навчання на е-платформі проекту. Порадитись з експертами проекту. Знайти однодумців, які не просто висловили бажання, а працюють разом із Вами над створенням закупівельної групи, шукають потенційних членів для групи та партнерів серед постачальників, здійснюють дослідження ринку, проводять перемовини.

Спілкувався Андрій МАКСИМУК

Купуймо разом 2.0

Портал створено в рамках проекту «Купуймо разом!»що фінансується програмою