Статті

«Kostelni» – мова вишуканості

KOSTELNI™-це сімейний fashion-бренд львівської пари дизайнерів Руслана і Марії Костельних

Більшість особистостей, які досягли певних висот, у інтерв’ю розповідають, що їхній успіх на 85% складається із ентузіазму та бажання чогось досягти. Мало хто з них на початках був професіоналом власної справи. Успіх, слава, гроші та визнання приходять з часом.

Відомі українські дизайнери Руслан та Марія Костельні заснували власний бренд понад десять років тому. Нині у них власний успішний бізнес, вони відомі як на вітчизняному, так і на закордонному ринках моди. Отож, про модні тенденції та секрети власного успіху наша нинішня розмова із дизайнеркою модного тандему Марією Костельною.

Маріє, Ви на дизайнерському ринку вже 17 років. Які спостерігаєте тенденції, чи є нині попит на дизайнерський одяг?

– Попит нині, звичайно, менший, і це пов’язано з відлунням кризи. З іншого боку – люди, які цінували дизайнерський одяг, шиють його і нині. Проте, певна річ, не таку кількість, як досі; хоча це не є перешкодою для нашого бізнесу – ми працюємо, як і раніше.

Нині українцям вперто нав’язують ринок стоків та секонд-хенду. Чи не заважає це розвитку дизайнерського бізнесу?

– Зростання ринку секонд-хенду та стоку, звісно, позначається на масовому пошиві одягу в Україні. Оскільки у більшості випадків секонд-хенд ввозять контрабандою, то конкурувати з ним українським фабрикам дуже непросто. Якщо ж йдеться про брендовий дизайнерський одяг, то тут ситуація трошки інша: людина, яка купувала одяг улюбленого дизайнера, і надалі його купуватиме. Можливо, у меншій кількості чи зменшить витрати на нього, але навряд чи перейде на повне «обслуговування» у секонд-хендах.

Маріє, як Вам вдається втримувати баланс між творчим процесом і веденням бізнесу?

– Звісно, один дизайнер не може всім займатися. Я намагаюся розширювати команду і потрохи вчуся перекладати частину власних обов’язків на інших осіб. Але одна справа – намалювати ескіз, а зовсім інша – побудувати бізнес. Це дві різні речі. Цьому нас не навчають в академії, і, на жаль, ми пізно починаємо розуміти, наскільки важливо вміти продати власну ідею.

Нещодавно у Вашій майстерні відбувся показ для львівського «Ротарі Клубу». Чим він був цікавий?

– По-перше, цей показ був камерним. У мене були особистості, яких я хотіла побачити, які хотіли до мене прийти. Це люди, які є моїми клієнтами, які люблять мою творчість. Такі камерні зустрічі – це мій світ, це те, від чого отримуєш неймовірну насолоду.

Робота дизайнера з клієнтом це доволі інтимна річ, це співпраця на близькому рівні. Бувають моменти, коли Ти розумієш, що це не Твоя людина. Як бути в такому випадку?

– Дизайнер перш за все розуміє, що всім догодити і всім подобатися неможливо. З одного боку, дизайнер завжди зацікавлений у тому, аби у нього було більше клієнтів, однак з іншого – підлаштуватись під усіх – це нереально, оскільки кожен дизайнер має власний стиль. Тому є певне коло клієнтів, з яким він працює. Зрештою, так і має бути. Маю на увазі, що коли людина приходить до дизайнера, то вона не приходить лише для того, щоб щось пошити. Направду, є багато клієнтів, які стають друзями, оскільки йдеться про багаторічну співпрацю.

Як Ви розцінюєте тенденцію, поширену серед багатьох будинків моди, які окрім пошиття одягу, ще й виготовляють парфуми. Наскільки така практика можлива в Україні?

– Це основний заробіток таких модних брендів. Я знаю, що російські дизайнери вже практикують це. Завжди повторюю, парфуми – це мода, косметика – це мода, годинники – це мода, а мода не може бути бідною. Це великі фінансові затрати, а нині я не впевнена, що українські дизайнери готові до таких фінансових вкладень.

Маріє, з якими труднощами Ви стикаєтеся у веденні бізнесу?

– Насправді, я тільки тепер розумію, що багато чого навчилася і що багато чого ще не вмію в бізнесі. Для мене, наприклад, є великою проблемою бути суворим керівником зі своїми працівниками, а це дуже важливо. Якщо робота потребує певних правил, то її слід виконувати чітко, правильно і професійно, а це означає лаконічність і відсутність емоцій. У бізнесі не може бути таких емоцій, які є в творчості. Я вчуся, звісно, бувають і помилки, які згодом виправляю. Насправді, ведення бізнесу – це велика наука.

Маріє, Ви виховуєте чотирьох дітей. Як Ви поєднуєте і бізнес, і материнство, і сім'ю?

– Можу сказати, що це все заради них. І коли Ти розумієш, що вони вже виросли, що в них власне життя, власні інтереси, то Ти розумієш, що Твоя робота – це дитина, яка не залишить Тебе ніколи. Бо діти створюють власні сім'ї, у них буде власне життя, а Твоя робота – це те, що в Тебе буде завжди.

Підготувала Ірина МАЛАНЧУК

Родинні фірми

Портал створено в рамках проекту «Купуймо разом!»що фінансується програмою